Президент УПЛ розповів, що вирішили з клубами відносно суддівства

Президент УПЛ Євген Дикий розповів, яка нині ситуація з реформування суддівства. Нагадаємо, деякі клуби хотіли створити новий суддівський комітет, незалежний від УПЛ чи УАФ.

– Нещодавно відбулися щорічні загальні збори клубів УПЛ за підсумками сезону. Які ключові рішення прийняли учасники?

– Затвердили підсумки змагань та фінансовий звіт. Виключили клуби, які втратили право брати участь у змаганнях УПЛ, і включили нові команди. Ухвалили фінансовий план на новий сезон. Прийняли важливе рішення – створення UPL Foundation. Фундація потрібна, щоб ми могли подаватися на міжнародні гранти й залучати великі інвестиції задля розвитку Української Прем’єр-ліги в усіх напрямках. Український футбол має не лише виживати, а й виконувати свою соціальну місію. Фокусуємося на трьох головних векторах: наближення нашої перемоги через підтримку ЗСУ, відбудова спортивної інфраструктури та розвиток дитячо-юнацького футболу. Ще ми надали пропозиції щодо співробітництва з представниками дата-компаній. У цьому напрямку робота триває, оскільки клуби висловили певні побажання. Ми маємо їх обговорити й згодом повернутися із фідбеком від наших потенційних майбутніх партнерів.

Також заслухали проміжні результати робочої групи з удосконалення системи арбітражу в Україні. Ми трохи змінили підхід: спочатку думали взяти за основу модель німецької Бундесліги, але наразі зосереджуємося на покращенні поточної моделі. Я вже мав зустрічі з чинним головою Комітету арбітрів, є певні напрацювання щодо покращення, аби зняти всі гострі питання, які виникали в минулому сезоні.

– На піку загострення теми суддівства по ходу сезону йшлося про створення консультативної ради при Комітеті арбітрів. На якому етапі перебуває питання сьогодні?

– Трохи не так. Комітет арбітрів – незалежна структура. Так, він є частиною УАФ, але за своїм характером і всіма нормативно-правовими документами УЄФА та ФІФА, зокрема згідно з Конвенцією ФІФА, він є незалежним. Тому створення будь-якого органу від клубів, який впливатиме на діяльність комітету, суперечило б цій системі.

У нас є робоча група в межах УПЛ, де ми можемо збиратися, обговорювати будь-які питання, що нас цікавлять, й виносити їх на загальний розгляд. Збираємося клубами, проговорюємо проблеми, виносимо їх на обговорення й отримуємо необхідні відповіді [від УАФ]. Наразі робота триває саме в такому форматі.

– Ви згадали відмову від німецької моделі, яка якраз передбачає певний зовнішній вплив на Комітет арбітрів. Чому в підсумку відмовились від неї?

– Німецька модель передбачає створення окремої структури, до складу якої входять представники національної асоціації та представники Ліги. Це не представники клубів. Вони спільно опікуються питаннями арбітражу. Проте навіть у такій структурі більшість представників усе одно від національної асоціації.

– І в нас вирішили від цього відмовитися?

– На цьому етапі так. Ми вирішили йти шляхом в межах нинішньої моделі. Спочатку була ідея створити нову юридичну структуру для організації футбольного арбітражу у змаганнях УПЛ. Проаналізувавши детально європейські моделі та зрозумівши, як усе функціонує в нас, клуби отримали відповіді на запитання, щодо яких раніше не мали інформації. Представники робочої групи УПЛ дійшли висновку – доцільніше зосередити зусилля на вдосконаленні поточної системи футбольного арбітражу. Можливо, в майбутньому питання створення окремої структури може бути предметом обговорення, але на сезон 2026/27 воно не на часі.

– Тобто глобально в плані суддівства нічого не змінилося. Просто відбулася розмова, в якій обидві сторони почули одна одну: комітет арбітрів вислухав зауваження клубів, а клуби – позицію комітету.

– Вона була відвертою, без купюр і не на загал. Це дозволило зняти градус напруги. Вийшов відкритий та відвертий діалог, якого не вистачало. Клуби отримали інформацію, якої раніше не мали.