Президент УПЛ прокоментував ситуацію з обговоренням ліміту іноземних гравців
Президент УПЛ Євген Дикий прокоментував різні думки клубів щодо питання ліміту на легіонерів.
– Нещодавно відбулися щорічні загальні збори клубів УПЛ за підсумками сезону. Які ключові рішення прийняли учасники?
– Затвердили підсумки змагань та фінансовий звіт. Виключили клуби, які втратили право брати участь у змаганнях УПЛ, і включили нові команди. Ухвалили фінансовий план на новий сезон.
Прийняли важливе рішення – створення UPL Foundation. Фундація потрібна, щоб ми могли подаватися на міжнародні гранти й залучати великі інвестиції задля розвитку Української Прем’єр-ліги в усіх напрямках. Український футбол має не лише виживати, а й виконувати свою соціальну місію. Фокусуємося на трьох головних векторах: наближення нашої перемоги через підтримку ЗСУ, відбудова спортивної інфраструктури та розвиток дитячо-юнацького футболу.
Ще ми надали пропозиції щодо співробітництва з представниками дата-компаній. У цьому напрямку робота триває, оскільки клуби висловили певні побажання. Ми маємо їх обговорити й згодом повернутися із фідбеком від наших потенційних майбутніх партнерів.
Також заслухали проміжні результати робочої групи з удосконалення системи арбітражу в Україні. Ми трохи змінили підхід: спочатку думали взяти за основу модель німецької Бундесліги, але наразі зосереджуємося на покращенні поточної моделі. Я вже мав зустрічі з чинним головою Комітету арбітрів, є певні напрацювання щодо покращення, аби зняти всі гострі питання, які виникали в минулому сезоні.
– На піку загострення теми суддівства по ходу сезону йшлося про створення консультативної ради при Комітеті арбітрів. На якому етапі перебуває питання сьогодні?
– Трохи не так. Комітет арбітрів – незалежна структура. Так, він є частиною УАФ, але за своїм характером і всіма нормативно-правовими документами УЄФА та ФІФА, зокрема згідно з Конвенцією ФІФА, він є незалежним. Тому створення будь-якого органу від клубів, який впливатиме на діяльність комітету, суперечило б цій системі.
У нас є робоча група в межах УПЛ, де ми можемо збиратися, обговорювати будь-які питання, що нас цікавлять, й виносити їх на загальний розгляд. Збираємося клубами, проговорюємо проблеми, виносимо їх на обговорення й отримуємо необхідні відповіді [від УАФ]. Наразі робота триває саме в такому форматі.
– Ви згадали відмову від німецької моделі, яка якраз передбачає певний зовнішній вплив на Комітет арбітрів. Чому в підсумку відмовились від неї?
– Німецька модель передбачає створення окремої структури, до складу якої входять представники національної асоціації та представники Ліги. Це не представники клубів. Вони спільно опікуються питаннями арбітражу. Проте навіть у такій структурі більшість представників усе одно від національної асоціації.
– І в нас вирішили від цього відмовитися?
– На цьому етапі так. Ми вирішили йти шляхом в межах нинішньої моделі. Спочатку була ідея створити нову юридичну структуру для організації футбольного арбітражу у змаганнях УПЛ. Проаналізувавши детально європейські моделі та зрозумівши, як усе функціонує в нас, клуби отримали відповіді на запитання, щодо яких раніше не мали інформації.
Представники робочої групи УПЛ дійшли висновку – доцільніше зосередити зусилля на вдосконаленні поточної системи футбольного арбітражу. Можливо, в майбутньому питання створення окремої структури може бути предметом обговорення, але на сезон 2026/27 воно не на часі.
– Тобто глобально в плані суддівства нічого не змінилося. Просто відбулася розмова, в якій обидві сторони почули одна одну: комітет арбітрів вислухав зауваження клубів, а клуби – позицію комітету.
– Вона була відвертою, без купюр і не на загал. Це дозволило зняти градус напруги. Вийшов відкритий та відвертий діалог, якого не вистачало. Клуби отримали інформацію, якої раніше не мали.
– Наступне питання, яке часто розділяє клуби, і відповідь на яке хочуть почути наші читачі. Перенесення матчів – особливо в розрізі команд, що виступають в єврокубках. Про що в УПЛ домовилися перед новим сезоном?
– Минулий сезон пройшов за жорсткими правилами, коли матчі могли переносити виключно у випадку форс-мажорних обставин. Цього сезону ми врахували складну логістику й стан клубів після єврокубків та знайшли компромісний варіант: на стадії кваліфікації створити лояльніші умови для наших представників у єврокубках.
Клуби можуть претендувати на перенесення щонайбільше двох матчів із трьох перших турів. Ще до початку сезону в календарі закладено резервні дні.
– Йдеться тільки про три перші тури?
– Так. Це зроблено, щоб забезпечити максимально сприятливі умови для виходу наших клубів до групової стадії єврокубків.
– Такий бонус є лише в тих, хто виступає в єврокубках?
– Так.
– Для всіх інших – тільки форс-мажор?
– В інших випадках перенесення можливе або через форс-мажор, або через безпекову ситуацію: повітряні тривоги тощо.
– А коли головний тренер збірної просить про перенесення матчів?
– У нашому регламенті й раніше була закладена можливість, що за зверненням національної збірної матчі окремого туру можуть бути проведені раніше або перенесені на дату, погоджену учасниками. Норма залишається.
– Наскільки розумію, у новому календарі ви вже передбачили слоти для перенесення матчів.
– Ми передбачили слоти саме для матчів перших турів (двох із трьох), які можна перенести учасникам єврокубків. Якщо надійде звернення від національної збірної, ми обговорюватимемо це окремо, адже для таких матчів автоматичних резервних дат немає.
– А які саме резервні дати ви вже заклали?
– У грудні. Якщо брати календар на шість місяців, то всі інші вільні дати зайняті або розіграшем Кубка України, або єврокубковими матчами.
– Якими були побажання клубів при формуванні календаря на наступний сезон?
– Для клубів, які беруть участь у єврокубках, ми завжди намагаємося планувати ігри ближче до кордону, щоб зменшити час на переїзди та уникнути перенесень матчів, якщо це можливо.
Також на загальних зборах деякі команди висловили прохання зіграти перші тури на виїзді через реконструкцію та оновлення футбольних газонів або інфраструктури. Наприклад, «Оболонь» наразі оновлює поле, а «Буковина» та «Епіцентр» встановлюють освітлення.
– Читачі також цікавляться, чи не було можливості взагалі звільнити учасників єврокубків від перших трьох турів і одразу перенести матчі на грудень, аби вони на час кваліфікації не грали на внутрішній арені.
– Ми це проговорювали й залишили клубам-учасникам єврокубків право вибору. Можливо, певний матч потрібен їм у межах підготовки, і їм краще зіграти. Або ж календар складеться так, що грати буде зручно.
Адже якщо все перенести на грудень, то тоді у разі виходу до основної стадії єврокубків доведеться грати в режимі через два дні на третій чи через три на четвертий. До того ж зараз погодні умови значно кращі, ніж у грудні.
Якщо є можливість провести матч зараз, ніхто заздалегідь його скасовувати не буде.
– Аудиторію цікавить ще логіка при формуванні календаря ставити матчі у будні дні. Бо це негативно впливає на відвідування стадіонів та перегляди трансляцій.
– Ми розуміємо, що матчі в будні дні менш популярні серед глядачів. Проте діємо в умовах жорстких обмежень, пов’язаних із логістикою, безпекою та комендантською годиною. Ми маємо чіткий ліміт щодо кількості матчів, які технічно й організаційно можемо забезпечити в один змагальний день. Тому тур зазвичай розбивається на чотири дні: п’ятниця, субота, неділя та понеділок.
Це робиться, щоб трансляції матчів не накладалися одна на одну. Ми можемо безболісно показати за один день три матчі (часові слоти: 13:00, 15:30 та 18:00). Бувають екстрені ситуації, коли потрібно організувати більше трансляцій в один день і час. Наприклад, в завершальних турах, коли багато матчів мають починатися одночасно через боротьбу за турнірні місця. Трапляються і накладки. Але це саме екстрені ситуації.
Ставити матчі на пізніший час ми не можемо через безпекові рекомендації. У деяких областях ми свідомо призначаємо матчі на 13:00, щоб мати максимальну гарантію, що навіть у разі затяжної повітряної тривоги вдасться дограти саме в цей день до настання вечора.
У минулому сезоні ми мали безліч таких прикладів. Зокрема у більш спокійних західних регіонах. Наприклад, під час матчу «Шахтар» – «Оболонь» у Львові початок матчу відкладався кілька разів: команди виходили на розминку, починалася тривога, вони знову йшли в укриття. А в Рівному матч взагалі довелося перенести на наступний день, оскільки повітряна тривога тривала понад шість годин поспіль.
Ми зобов’язані закладати ризики в календар, тому повністю відмовитися від матчів у п’ятницю, понеділок чи інші будні дні ми, на жаль, наразі не можемо.
– Наступна тема – розширення чи скорочення чемпіонату. Читачі запитують і про те, і про інше. Є ті, хто хоче розширення, але на противагу є група, яка лобіює скорочення кількості команд. На чому клуби зійшлися, коли востаннє це обговорювали?
– Є необхідність у зміні формату змагань загалом. Зараз створено групу, яка розпочне роботу саме з обговорення майбутнього формату. Ми вже вивчили досвід інших країн, де після основної стадії йдуть етапи плей-оф: за виживання (що є і в нас) або за путівку в єврокубки, коли команди проводять між собою додаткові матчі. Протягом найближчого сезону будемо активно працювати над цим питанням, адже нам потрібно підвищувати привабливість чемпіонату.
– Які мінуси нинішнього формату хочеться таким чином виправити?
– Я б не називав це мінусами. Оскільки в УПЛ є багато конкурентів з інших сфер індустрії розваг, маємо запропонувати щось унікальне, щоб інтрига тримала до останнього матчу.
Потрібно уникнути ситуацій, коли за два-три тури до кінця сезону клуб втрачає турнірну мотивацію й просто дограє матчі. Ми хочемо створити умови для максимальної боротьби до фінального туру.
– І вже в процесі пошуку кращого формату прийде розуміння, куди рухатися в плані кількості команд у Лізі, так?
– Так, але всі питання мають бути узгоджені з клубами відповідно до Статуту. Ліга самостійно не може ухвалити таке рішення, мають проголосувати учасники.
– Не секрет, що є пул клубів, які лобіюють скорочення УПЛ – той же «Шахтар». При цьому була інформація, що на останньому голосуванні з цього приводу більшість висловилась проти скорочення. Це правда?
– На цих зборах (йдеться про збори 16 червня – прим.) даного питання не було. Воно періодично виникає, але на той момент, коли воно обговорювалося, ідея скорочення не знайшла підтримки більшості.
– Так само обговорювалося питання пом’якшення ліміту на легіонерів, проти чого проголосувала більшість клубів. Наскільки це питання розділяє Лігу?
– У кожного клубу своя філософія, структура та система розвитку. Є низка клубів, які роблять чіткий акцент на власних вихованцях, а є частина тих, хто активно залучає іноземних футболістів. Тому питання індивідуальне для кожного учасника (розмова відбулась ще до рішення Виконкому УАФ про зміну ліміту та рішення не вважати легіонерами в Україні гравців з ЄС – прим.).
— У цьому контексті цікаво: чи вивчає Прем’єр-Ліга глядацький інтерес щодо іноземців? Наприклад, чи є тенденція, що кількість легіонерів у команді впливає на кількість переглядів її матчів?
– Ми таких вимірювань не проводили, але статистика свідчить, що кількість легіонерів у Лізі зросла й уже наближається до довоєнних показників. Два-три сезони іноземців майже не було, а зараз вони повертаються. Це комплексне питання. Легіонери їдуть сюди, попри обстріли.
– Перейдемо до комерційної діяльності УПЛ та UPL.TV. Як би ви описали минулий сезон у ключових фінансових показниках ліги?
– Якщо брати плани та фінансову модель, яку ми погодили з клубами на початку сезону, то, на жаль, через зовнішні обставини – зокрема ситуацію навколо компанії Favbet – ми маємо недонадходження.
На майбутній сезон розглядали кілька моделей розвитку: продати телеправа повністю одному ексклюзивному бродкастеру чи йти обраним раніше шляхом. Клуби підтримали рішення рухатися далі самостійно, оскільки на сьогодні немає комерційної пропозиції, яка б фінансово задовольнила клуби та змусила їх відмовитися від власного проєкту.
Щоб продати права, потрібен покупець, готовий запропонувати серйозні гроші.
– Тобто трансляції продовжаться на UPL.TV?
– Так, ми проаналізували чинну модель, за якою побудовано UPL.TV. Усе робилося в тісній співпраці з клубами. Ми презентували їм усі напрацювання, клуби їх погодили, і ми рухаємося далі.
– Зацікавлених бродкастерів взагалі немає? Чи вони просто пропонують менше, ніж хочуть клуби?
– Зацікавленість бродкастерів однозначно є, але ми не отримали пропозиції, які б задовольнили клуби та менеджмент каналу. Вони пропонують значно менше коштів.
– А в довшій перспективі – це проблема комерційної привабливості УПЛ чи просто наслідок нинішніх реалій в стані війни?
– Тут діє комплекс факторів. Ми всі розуміємо, у який час живемо. Телевізійники зазвичай купують права на трансляцію всієї ліги, а потім мають повертати кошти за рахунок глядачів чи рекламодавців. Але ж рекламний ринок в Україні дуже сильно скоротився порівняно з довоєнними роками – падіння суттєве. Звідси й дефіцит коштів на ринку. Наприклад, за даними ВРК (Всеукраїнська рекламна коаліція – прим.) у 2022 році ринок впав на 63% у порівнянні з 2021-м, а конкретно ТБ-реклама втратила до 80% бюджетів.
Ми розуміємо, що на сьогодні не йдеться про довоєнні бюджети. При цьому витрати на продакшн і обслуговування телевізійної інфраструктури зростають.
– Де УПЛ планує залучати кошти на наступний сезон? Партнерства з Favbet уже нема, наскільки розумію.
– Наша команда маркетингу активно працює з потенційними партнерами. Так, левова частина бюджету надходить від букмекерських компаній. Але ми в активній комунікації і з іншими. Ведеться робота, щоб збільшити фінансові пропозиції на наступний сезон.
Щодо Favbet, то вони були одним з партнерів УПЛ. Ми щиро вдячні нашому багаторічному титульному спонсору VBET, далі ми рухаємось окремо. Незабаром ми презентуємо новий пул партнерів.
– Тобто показ наступного сезону не перебуває під загрозою? Бо у медіапросторі від деяких блогерів лунали чутки ледь не про банкрутство UPL.TV.
– Ми в жодному разі не банкрути. Не варто звертати уваги на такі чутки. Показ наступного сезону забезпечений на 100%.
– Які прибутки клуби отримали від діяльності UPL.TV за минулий сезон? Яка взагалі цінність проєкту для них?
– Цінність у тому, що клуби не сплачують за виробництво сигналу. Загальний бюджет на його виробництво та забезпечення трансляцій сезону становить близько 2,8 мільйона доларів, який забезпечує Ліга. Це якісний сигнал, робота студій, коментаторів, логістика.
– Тобто клуби зараз не отримують грошей від діяльності UPL.TV?
– Зараз клуби отримують можливість якісно показувати себе, своїх спонсорів та футболістів. Ми створили єдиний високий стандарт показу усіх матчів УПЛ, який має перспективу на ринку.
Водночас дистрибуція каналу UPL.TV у різних мережах приносить дохід, ми отримуємо за це кошти. На наступний сезон надходження прораховані у бік збільшення.
Скажу більше, коли UPL.TV лише створювався, це був дотаційний проєкт, куди клуби лише вкладали. А вже за підсумками сезону 2024/25, після покриття всіх видатків, кожен клуб отримав у середньому по 70 тисяч доларів прибутку. Так, гроші не космічні, але клуби мають можливість максимально рекламувати своїх партнерів і не змушені самостійно займатися організацією трансляцій, шукати та наймати спеціалістів.
Минулий рік був прибутковим, але зараз ми маємо труднощі на букмекерському ринку та загальну складну ситуацію в Україні. Остаточні цифри за останній сезон ще підраховуються, оскільки є завислий платіж, який ми маємо отримати. Ми працюємо в умовах, коли фінансові чинники можуть різко змінюватися, але канал точно не є збитковим.
– Багатьох уболівальників турбує якість трансляцій на UPL.TV. Що зміниться в новому сезоні?
– Для нас якість трансляційної картинки – питання репутації проєкту. Ми постійно аналізуємо зворотний зв’язок від глядачів і рухаємося в бік покращення трансляцій.
Варто розуміти, кожна додаткова камера на стадіоні – це суттєві кошти. При цьому ми маємо запити, зокрема від Комітету арбітрів, про встановлення цих додаткових камер для покращення роботи системи VAR. Ми прораховуємо бюджет.
Клуби також зацікавлені, щоб картинка ставала якіснішою. Ми працюємо спільно з командами й плануємо залучати додаткові камери та оновлювати техніку в міру можливостей.
Телевізійне виробництво високого рівня – це серйозні інвестиції, але ми розглядаємо це як необхідний крок для капіталізації Ліги.
– Читачі також запитують, чому на деяких стадіонах (як-от «Оболонь-Арена» чи стадіон ім. Лобановського) не зобовʼязати клуби ставити головну камеру на протилежну трибуну – щоб у кадр потрапляла більша, красивіша трибуна, яка зазвичай заповнена людьми, а не порожні ряди? «Полісся» у Житомирі, наприклад, зробило подібний крок.
– Ми пропрацюємо питання з нашими бродкастерами, режисерами трансляцій та безпосередньо з клубами. Якщо фахівці підтвердять, що в такому перенесенні є сенс, немає технічних перешкод і картинка лише виграє, ми залюбки реалізуємо це.
– Що в новому сезоні буде з програмами власного виробництва UPL.TV – на кшталт «Центр футбольних новин» та «Футбол 360»? Наскільки розумію, їх посеред сезону поставили на паузу якраз через проблеми з Favbet.
– Звісно, ми плануємо повернення великої аналітичної студії та програми «Футбол 360» після центральних матчів. Зараз творча команда працює над оновленням контентної частини, маркетинг спілкується з потенційними партнерами. Все впирається в наявність спонсора під цей медіапродукт.
Окремо будемо розвивати напрямок digital video, хочемо залучити в український футбол молоду та прогресивну аудиторію.
– Де в новому сезоні базуватимуться студії UPL.TV? Минулого року студійні ефіри велися здебільшого зі Львова. Цей варіант залишається?
– Ще не готовий говорити остаточно, ми в процесі консультацій та перемовин. На фінальне рішення впливатимуть декілька факторів: економічний, якість картинки, рівень запрошених гостей та експертів.
– Як щодо створення власної та незалежної OTT-платформи для UPL.TV, раз наразі Ліга самостійно транслює всі матчі?
– Ми детально вивчали питання й презентували варіанти реалізації та розрахунки клубам. Створення власної OTT-платформи у нинішніх реаліях не на часі. Це вимагає колосальних початкових інвестицій.
Зараз UPL.TV дивиться понад 32 млн глядачів на топових ОТТ-платформах та в мережі понад 140 IPTV платформ та трьох іноземних мовників. Зараз ми робимо вибір у бік глядача та широкої доступності контенту – і не тільки трансляцій, але й розважальних шоу.
– Розумію труднощі, з якими стикається проєкт UPL.TV, але він запускався уже під час повномасштабної війни, коли криза на ринку була очевидною. Якою була головна візія та що пішло не так?
– Головна ідея полягала в тому, щоб нарешті об’єднати всі клуби в єдиний телепул. І цього історичного результату ми досягли – зараз медіаправа всіх клубів зібрані в одному пакеті. Ми щороку перепідписуємо договори з кожним клубом на один сезон. Це велика індивідуальна робота.
Тому UPL.TV – унікальне явище в ніші спортивного мовлення. Проєкт самоокупний, не вимагає інвестицій від клубів. Команда створює якісну картинку та рейтингові шоу. У певних слотах ми залишаємо далеко позаду загальнонаціональні канали.
– На наступний сезон договори з передачі медіаправ підписані з усіма клубами?
– Так.
– «Динамо» продовжить співпрацювати у своєму особливому статусі, коли їхні домашні матчі паралельно транслюються на інших ресурсах?
– Так, у нашій співпраці з «Динамо» жодних змін немає. Їхні домашні поєдинки паралельно транслюватимуться на тих майданчиках, з якими у них підписані контракти.
– Чимало запитань від читачів було щодо атестації клубів. Уболівальників обурює, коли до УПЛ виходять команди, які явно кульгають за інфраструктурними параметрами: не мають відповідних стадіонів, баз тощо. Знаю, що минулого сезону вас із президентом ПФЛ Олександром Каденком залучили до Атестаційного комітету УАФ. Який вплив там маєте і як ставитеся до появи таких клубів у вищому дивізіоні?
– Процедура атестації – це чітко регламентований набір критеріїв (фінансових, інфраструктурних, кадрових), яким має відповідати футбольний клуб. Якщо клуб виконує ці вимоги, а профільний комітет УАФ, розглянувши документи, задовольняє клопотання й видає атестат, то де-юре клуб має повне право грати в УПЛ.
Наше [з Олександром Каденком] залучення до комітету дозволяє надавати свої рекомендації, висловлювати побажання клубів.
Щодо мого ставлення, то Лізі набагато простіше працювати з клубами, які мають розвинену власну інфраструктуру. Нові команди, які заходять до УПЛ, часто лише вчаться, їм доводиться пояснювати багато організаційних нюансів. Але вони прислухаються й намагаються оперативно виправляти недоліки.
Наприклад, та ж «Полтава» була максимально налаштована на конструктив: ми перебували у постійному діалозі і у разі необхідності вони вдосконалювали те, що вимагалося. Цей досвід виступів у Прем’єр-лізі однозначно стимулюватиме їх розвиватися далі.
– Ми спілкуємося з вами в новому офісі УПЛ, в який апарат Ліги переїхав буквально нещодавно. Чому Ліга прийняла рішення переїхати з Будинку футболу, де базувалась роками?
– Варто нагадати, що УПЛ з першого дня розташовувалася окремо від УАФ. На певному етапі обставини склалися так, що ми переїхали до Будинку футболу, де перебували на партнерських засадах і не сплачували за оренду. Але позиція клубів полягала в тому, що Ліга повинна мати свій власний офіс, за що вони й проголосували на зборах.
Попереджаючи додаткове запитання, скажу, що наш переїзд ніяк не пов’язаний із якимись конфліктами. Кількість співробітників УПЛ збільшується, з’явилася структура UPL.TV. Нам банально стало затісно.
Ми провели велику роботу, знайшли відповідне приміщення в межах розумного бюджету. Клуби погодилися взяти додаткові витрати на себе, за що ми їм дуже вдячні. Тут більше простору та, можливо, певного символічного позиціювання для самих клубів. Зараз завершуємо ремонт, облаштовуємо власний конференц-зал, де згодом проходитимуть усі офлайн-зустрічі керівників клубів. Це буде наша повноцінна штаб-квартира.
– Можливо, в планах є облаштувати тут ту саму телестудію UPL.TV?
– Створення власної стаціонарної студії потребує серйозних капіталовкладень на старті. Ми пропрацюємо питання з нашими технічними партнерами та бродкастерами, прорахуємо доцільність. Якщо бізнес-план покаже, що Ліга від цього фінансово та організаційно виграє в осяжній перспективі, ми будемо рухатися в цьому напрямку.
– Наскільки створення клубних команд U-21 збільшить навантаження на УПЛ?
– Для нас це не буде додатковим навантаженням. Раніше ми проводили чемпіонат U-19, а тепер цей турнір переходить під егіду Української асоціації футболу. Натомість УПЛ опікуватиметься новоствореним чемпіонатом U-21. Тобто обсяг роботи для Ліги залишається приблизно таким самим.
– Чи планується трансляція матчів чемпіонату U-21 на УПЛ ТБ?
– Поки що ми плануємо трансляції за прикладом минулих сезонів U-19 – їх транслюватимуть на ютубі. Оскільки це новий турнір, ми спершу оцінимо його рівень та комерційний інтерес. Якщо будуть дійсно топові поєдинки на хороших стадіонах з якісною картинкою – чому ні, розглянемо й показ на телеканалі.
