27.09.2026
Леоненко розкритикував збірну України після перемоги над Угорщиною

Леоненко розкритикував збірну України після перемоги над Угорщиною

Колишній футболіст збірної України Віктор Леоненко поділився враженнями від перемоги національної команди над Угорщиною (1:0).


– Вікторе Євгеновичу, як вам перший офіційний матч збірної України під керівництвом Андреа Мальдери?


– Перемогли – звичайно, добре. Але в ейфорію я б не впадав. На мій погляд, у нас найслабша група. Перед матчем Собослаї говорив про велику кількість травмованих в Угорщини. Не беруся розбирати, хто в них основний, хто ні. Я оцінюю те, що побачив на полі.


Мені Угорщина не сподобалася. А от нашій команді, думаю, сподобалася, тому що дозволяла грати на контратаках. Ми дуже добре бігли вперед, щоправда, ні хріна не створювали, як завжди. По-справжньому серйозний момент був у Краснопіра, коли він вийшов сам на сам і не забив.


– Але ж Україна забила, а в другому таймі доволі впевнено захищалася.


– Другий тайм можна відзначити: в обороні зіграли здорово, добре вибігали вперед. Але чому нам було зручно? Тому що угорці контролювали м’яч, а ми контратакували. Привіт нашому улюбленому київському Динамо! Після перерви угорці особливої небезпеки не створювали. Удари були, але не дуже небезпечні. По суті, у Різника й роботи було небагато.


Тільки починати розбір треба з того, що вже приблизно до 20-ї хвилини ми могли програвати 0:2. В угорців було два стовідсоткові моменти: перекладина й епізод, коли їхній футболіст примудрився не влучити у ворота. Там, здається, якби він просто зупиняв м’яч, той би вже залетів! А замість того щоб програвати 0:2, ми вигравали 1:0. Тому Мальдеру поки можна назвати фартовим.


– Тобто суперник сам допоміг Україні зіграти у зручний для неї футбол?


– Звичайно. Угорці з перших хвилин контролювали м’яч, отримали два прекрасні моменти й, мабуть, уявили, що в них усе виходить. А ми побігли в контратаки. Причому частину атак на власні ворота вони самі й починали своїми помилками.


Тому треба подякувати угорцям: і за те, що не забили, і за те, що давали нам розбігатися. Коли суперник усією командою йде вперед, атакувати набагато простіше. Тут і тренер, у принципі, не потрібен – тільки склад назвати.


Розмір шрифту:

Джерело
Переглядів: 6