Георгій Єрмаков: «Дуже хотілося повернутися до збірної»

20 вересня збірна України розпочала повноцінну підготовку до старту в Лізі націй. Нагадаємо, що свій перший матч на турнірі підопічні Андреа Мальдери проведуть на виїзді проти Угорщини 25 вересня. Потім на «синьо-жовтих» чекають поєдинки проти Грузії (28 вересня), Північної Ірландії (2 жовтня) та знову проти Угорщини (5 жовтня).

Про початок тренувального збору, роботу під керівництвом нового тренера та перспективи нашої національної команди в цих змаганнях розповів воротар «Харкова» та збірної України Георгій Єрмаков.

– Георгію, насамперед вітаю тебе з перемогою в матчі з «Буковиною».

– Дякую.

– «Харків» набирає обертів?

– Гадаю, так. Команда набирає очки, що для нас дуже важливо.

– Чи складний для воротаря матч, коли суперник жодного разу не пробиває у площину воріт?

– Я б сказав, що такий поєдинок, певною мірою, може бути складнішим. Завжди має бути концентрація уваги. Якщо довго перебуваєш без роботи, непросто передбачити, коли біля воріт виникне небезпечна ситуація.

– «Харків» входить до числа найкращих команд за кількістю пропущених голів. У чому секрет?

– Не скажу нічого нового, це робота всієї команди, повна самовіддача, кожен футболіст знає свій маневр, і це, без сумніву, допомагає й голкіперу.

– Після невдач у матчах із «Поліссям» та «Шахтарем» «Харків» не втрачає очок. Чи враховано помилки?

– Якщо згадати поєдинок із «гірниками», то, на мою думку, наша команда показала непоганий футбол. Я б не сказав, що ми багато помилялися. А ось після зустрічі з житомирянами нам, справді, було над чим попрацювати. Висновки зроблено.

– У грі з «Шахтарем» не пощастило?

– Це футбол. Ми якісно виконували свою роботу, як з м’ячем, так і без нього. Просто так вийшло, що «Харкову» не вдалося взяти навіть одне очко.

– Зараз твоя команда посідає п’яте місце. Мета – п’єдестал?

– Завдання найвищі.

– Тобто, виграти золоті медалі?

– Найвищі (посміхається).

– Твоя гра не залишилася непоміченою тренерами збірної України. Сподівався на виклик до національної команди?

– Так. Після того, як під час останнього збору національної команди я відчув атмосферу в колективі, дуже хотілося повернутися до збірної, бути серед найкращих футболістів країни.

– Що можеш сказати про роботу під керівництвом Андреа Мальдери?

– Це сучасний фахівець, який чітко розуміє свої вимоги до команди у кожній фазі гри. Настає такий момент, коли кожен гравець повинен вміти швидко переключатися з клубної роботи на роботу у збірній, оскільки процес дещо відрізняється.

І щоб краще розкрити потенціал усієї команди, дуже важливо бути уважним до кожної деталі, оскільки їх буде чимало, з огляду на те, що попереду на збірну чекають одразу чотири поєдинки, і до кожного суперника потрібен свій підхід. При цьому у збірній усе має відбуватися на пікових швидкостях, з максимальною концентрацією та самовіддачею.

– Чи сильно відрізняються тренування з воротарями в клубі та у збірній?

– У кожного тренера своя стилістика роботи, і це вже одна з відмінностей у тренувальному процесі.

– Попереду на збірну чекають одразу чотири матчі. На твою думку, які перспективи у «синьо-жовтих»?

– Я не експерт, щоб робити якісь прогнози. Моє завдання – бути зосередженим, щоб у будь-який момент бути готовим вийти на поле й допомогти збірній. Упевнений в одному: у кожному поєдинку ми гратимемо лише на перемогу.

– Усім відомо, що Україна не може грати на своєму полі. При цьому перші два матчі доведеться зіграти на виїзді. Це не проблема?

– Без сумніву, нам бракує домашньої атмосфери. Це я можу сказати навіть на основі відкритих тренувань, які ми проводили в Україні під час попереднього збору. Залишається лише сподіватися, що збірна якомога швидше матиме можливість проводити домашні матчі на своїх рідних стадіонах.

А що стосується вашого запитання, то не бачу в цьому великої проблеми. Кожна команда проводитиме свої матчі на виїзді. Від цього наше завдання не змінюється.

– У воротарській лінії збірної України дуже серйозна конкуренція. Проте, віриш, що вдасться дебютувати за національну команду?

– Це мрія, 100 відсотків. Але навіть приїжджаючи до збірної, кожен футболіст розуміє, що це інший рівень, і тут можна у своїх конкурентів навчитися чомусь новому та продовжувати самовдосконалюватися, щоб ставати ще кращим. Саме з таким настроєм я дивлюся на майбутній збір.

– У Лізі націй перед нашою командою, безперечно, стоятиме завдання – підвищитися в класі. Скільки очок у чотирьох матчах було б прийнятним для «синьо-жовтих»?

– Скільки очок потрібно для виходу в Лігу А, стільки й буде для нас прийнятним (посміхається).