Аналіз трансферної політики ФК “Харків”
ФК Харків провів масштабну роботу на літньому трансферному ринку. Одні підписання вже отримали схвальні відгуки вболівальників, інші ще мають довести свою цінність на футбольному полі. Пропонуємо детально розібрати трансферну кампанію клубу та оцінити її перспективи.
Пішли: п Литвиненко, з Капінус, п Моура, п Чурко, з Снурніцин, п Калітвінцев, в Мозіль
Прийшли: н Парако, п Профіні, в Єрмаков, з Смоляков, п Яцик
Кадрові надії: Калюжний, Ітодо, Шабанов, Єрмаков
Резюме: ще один клуб, який розвивається семимильними кроками. Пре як бульдозер. Клуб, який здається взагалі не вважає на ціну, а лише на бажання чи відчуття необхідності. І це вже кілька років.
Перші кроки «Харкова» на трансферному ринку були неоднозначними, було купа дивних підписань, більшість яких в клубі вже нема, але деяких можна з подивом відшукати і досі. От, наприклад, Владлен Юрченко, хто не знав, то колишній гравець «Баєра» досі десь в шостому, мабуть, складі «Харкова». Це була хвороба росту, через яку проходять майже всі - ну про це ми писали не раз. Цим літом, окрім Юрченка, розпрощались майже з усіма з тої золотої грядки.
З приходом президента Богдана Бойка стало більше оперативного контролю, тому трансфери стають все більше ефективними, а не лише ефектними. Минулого року так зайшли Калюжний, Шабанов, Антюх, Крупський, Павлюк, з часом все більше відіграє роль Ітодо, ще точно повинні додавати Рашиця, Забергджа. Так, є питання по Баптістеллі та Авеларо, та й Кастільйо, звісно, однак не всі південноамериканці адаптуються швидко, а Баптістеллі взагалі менше 20 років, навіть в «Шахтарі» таким дають час. У найближчий час ми вже зможемо дати фінальну оцінку й цим трансферам.
А от цього літа придбання ще більш якісні, ще більш точкові. Приходом Єрмакова закрили найбільш тонку позицію воротаря, хоч і Варакута в цілому не був жахливий. Яцик - це про футбольний інтелект та прийняття рішень, у «Зорі» у нього гарно виходило, однак у «Динамо», як то часто буває, не пішло. Профіні - один із найкращих опорників аргентинської ліги. Парако - топ-форвард для УПЛ, який і забиває, і, що головне, пресингує, і працює, і бігає. Смоляков дасть варіативності та швидкості на фланзі, бо часто лівого захисника грав Крупський.
От тепер і настане D-day для Младена Бартуловича. Завжди усміхнений хорват, який майже ідеально володіє українською, викликає велику симпатію. Але симпатію не закуєш в цінний метал і не повісиш на шию. У професійному спорті все вимірюється результатом. Якщо минулого року у Младена були виправдання: ну дійсно, як можна щось виграти з Калітвінцевим та Чурком в центрі поля, з незабивним Мба, з Литвиненком чи Когутом в основі, то зараз гравці стали на щабель якіснішими. Зʼявилась конкуренція, зʼявилась ротація, зʼявились гравці за 2-4 млн євро, майже на всіх позиціях. Ну тут, любий господін Младен, треба вичавлювати максимум. І якщо цей добродушний та позитивний хорват теж зросте в сильному колективі, то ця банда може спокійно боротися за медалі. І чомусь навіть є така думка, що зможе за них зачепитися. Вони, на нашу думку, сильніші ЛНЗ, а конкурувати з «Поліссям» та «Динамо» цілком можливо, на втіху всьому Харкову та численним зірковим амбасадорам клубу - від Жадана до Світоліної.
