Сергій Пилипчук: "Від гри діти повинні отримувати задоволення"

Влітку цього року тренерський склад ДЮФСШ "Металіст 1925" поповнився молодим спеціалістом - 36-ти річним Сергієм Пилипчуком, який очолив команду "Металіст 1925" U-15. В інтерв'ю клубній прес-службі Сергій Валерійович розповів про перші кроки у якості тренера. - Пане Сергію, коли ви вирішили стати тренером після завершення професійної кар'єри? - Розуміння, що у подальшому хочу бути тренером, до мене прийшло у віці 28 років, я саме тоді перейшов до польського клубу "Корона", де мені довелося попрацювати під керівництвом чудового іспанського фахівця Хосе Пачети. Саме завдяки йому я дізнався багато нового, багато чого переосмислив у свої грі, почав занотовувати певні моменти. За свою кар'єру я працював з багатьма гарними фахівцями, той же Юрій Красножан... І від кожного намагався взяти щось хороше. - Як з'явився варіант стати тренером у ДЮФСШ "Металіст 1925"? - Після того, як я повернувся до рідного міста, ще певний час грав на аматорському рівні за ФК "Вовчанськ", паралельно пішов на тренерські курси та займався індивідуально з дітлахами. Після отримання тренерського диплому треба було з чогось починати. У академії "Металіста 1925" займається мій син Данило, багатьох тренерів знав багато років. Поспілкувався зі старшим тренером Олегом Крамаренком, із Головою наглядової ради Сергієм Стороженком та колишнім Генеральним директором Володимиром Лінке. Усі разом прийшли висновку, що я зможу принести користь ДЮФСШ, ось так я і став тренером команди "Металіст 1925" U-15. Дуже вдячний Сергію Осадчому та Євгену Назарову, які дуже допомогли на початковому етапі, ввели в курс подій, поділилися своїми знаннями та напрацюваннями.

- У першому сезоні під вашим керівництвом команда демонструє чудові результати, в 11-ти матчах здобувши десять перемог та перше місце у своїй групі Вищої ліги ДЮФЛУ... - У серпні познайомився з командою, почав працювати та ретельно вивчати можливості гравців, для нас дуже корисним був серпневий турнір у Бердянську, де ми здобули перемогу. Можливо, рівень суперників був і не надто високим, але саме тоді нам було дуже важливо зробити з команди єдине ціле, в іграх перевірити певні напрацювання. Я багато працюю з командою над різними тактичними моментами, спілкуюся з гравцями індивідуально. У них зараз досить складний вік: хтось швидше розуміє нові вимоги, хтось сприймає важче, тут дуже важливо пояснити дитині певні нюанси, щоб вона не опускала рук, працювала та чекала свого шансу. За досить короткий період часу через тактичні заняття вдалося дещо змінити побудову та дії команди у захисті, що дало свої результати, адже в 11-ти матчах ми пропустили лише дев'ять м'ячів. А ось в атаці заграли більш агресивно, забивши 40 м'ячів у ворота суперників. Що приємно, атакуюча ланка у складі Матевосяна, Вербицького, Дудченка та Плічка на чотирьох забила більше 30-ти голів. У цілому, я першим колом задоволений. Як результатами команди, так і прогресом певних виконавців. Команда на першому місці в групі, значить, ми на правильному шляху. - Який із зіграних поєдинків можна відзначити зі знаком "плюс", а який - "мінус"? - Зі знаком "мінус", напевно, перемогу у Краматорську над "Авангардом" з рахунком 1:0. Хоча ми і перемогли, але я був не задоволений діями гравців на полі. А ось зі знаком "плюс" - заключний матч вдома проти полтавської "Ворскли" (3:1). Так, два переможні голи ми забили в останню п'ятихвилинку, але протягом усієї гри контролювали хід подій, хлопці правильно рухалися та демонстрували дуже якісний футбол.

- Продовження Чемпіонату заплановано на початок квітня. Які плани у команди на період міжсезоння? - Зараз тренуємось у звичному режимі, беремо участь у різноманітних турнірах. На новорічні свята у команди буде декілька тижнів для відпочинку, треба, аби хлопці відпочили від футболу. Ну, а вже після свят розпочнемо підготовку, звичайно, хочеться взяти участь у якомусь представницькому турнірі, але зараз такі важкі часи з коронавірусом, що важко планувати щось наперед. За можливості хочеться підсилити команду, на деяких позиціях прагну бачити конкуренцію. - Яка тренерська філософія Сергія Пилипчука? - Я б не сказав, що це філософія, швидше, модель гри. Це атакуючий футбол, контроль м'яча, гра в пас, командна швидкість. За великим рахунком, це все стосується всіх команд нашої Академії. Для мене головне, щоб хлопці розвивалися, набували нових знань та навичок, отримували задоволення від футолу. Чесно кажучи, цього сезону під час деяких матчів мені було дуже прикро за гравців суперника, які не розуміли, що робити на полі, а з бровки ще тренер "обкладає матом". Для мене такі методи не припустимі, я готовий навіть інколи пожертвувати результатом, якщо бачитиму, що хлопці намагалися виконати наші настанови. Головне завдання дитячого тренера - це виховати дитину, щоб після випуску вона перейшла до юнацької команди та прогресувала далі.