Захисник «Зорі» Василь Кравець пригадав період виступів за ФК «Харків», який на той час мав назву «Металіст 1925», та поділився враженнями від роботи під керівництвом Патріка ван Леувена.
– Спеціаліст, який до роботи в "Металісті 1925" працював у "Зорі", в "Шахтарі" – і тут він, можна сказати, спускається на рівень нижче, приймає команду, яка перебуває в Першій лізі. Для вас це було неочікуваним, що саме Патрік прийме команду?
– Чутки ходили. Ну і пацани ж деякі з ним спілкувалися – казали, що скоро він буде в нас. Реально ми вже знали, були готові, поки ще не було нічого озвучено.
– Були готові до чого? Бігати?
– До його роботи, так. Він специфічна людина. В нього є великий мінус і великий плюс один: що як він вирішив – так і буде. Він негнучкий в плані того, що…
Він з нами спілкувався багато. Ми всі йому говорили: "Давайте трохи поміняємо тренувальний процес. Ми бігаємо по колу весь час. Дайте нам якісь спринти, щоб якусь силу набирати, на ривку щось зробити". – "Добре". Два місяця по колу. Один раз ми бігали з причепленими ззаду гирьками.
Якщо всі в колективі будуть його слухати, він прийшов, він сказав, і всі так і роблять – тоді в нього буде така гра, як була в "Зорі" колись, у "Кривбасі" минулий рік. Вони ж грають у футбол, а ми в Першій лізі не могли з ними грати в футбол, не знаю чому.
Але в нього ідеї непогані, туди-сюди, тренувальний процес теж у нього адекватний. Ну, спочатку стає неадекватний, бо ми набігували по 9-10 км. Спочатку було тяжко, а потім вже ми звикли, вже було нормально.
Плюс він ще вирішив поїхати на тримісячні збори. Ми за три місяці зіграли чемпіонат, 28 ігор. Ми вже виходили на чемпіонат, як на останні вісім ігор сезону – давай, чимшвидше хай він закінчиться.
Було морально тяжко. Ми вже були вичавленими лимонами. І ще плюс переживання, ми не вигравали. Воно так тисне на тебе, що треба виграти, ми не можемо лишитися ще на рік у Першій лізі.
– Його контракт був розрахований на три роки, але його звільнили за два матчі до кінця чемпіонату, до перехідних матчів. Що відбулося, чому?
– Чутки різні ходять. Всі чутки наближені до того, що він не подобався керівництву.
– Але це ж керівництво його і запросило.
– Так. Але в підсумку він їм не подобався, як я так розумію, тому що йому подзвонили і просто звільнили одностайним рішенням і призначили Санича (Олександра Чижова – прим.)
– Футболісти сприйняли його звільнення з полегшенням, чи в кінці сезону особливо ніхто вже не звертав на це уваги?
– Знаєш, я думаю більшості було пофіг, лишиться, чи піде. Але коли його обрали і призначили Санича, ми як би вдихнули повітря. Це зміна, яка повпливала на нас на майбутні чотири матчі.